чорним обрусом застелено клаптик землі

квіти на ньому

свічки

і вінки геть по пояс

сили стояти немає

летіти немає

і йти

важко у тишу

тут часточка серця

від болю

час може втишить

та він як прийде так піде

і не віддасть

ані рук

ані поглядів

кроків

не подарує обіймів

солодких широких

дихання тіла

в якому тріпоче життя

безвість ковтнула

нема вороття

тільки надія зустрітися потім

там у світах де немає вже плоті

там де немає ні болю ні мук

боляче

стукає серце

тук-тук

(ГалинаМирослава)