Ми танцювали танго на нерівній поверхні
і обличчям моєї п’яти топтали
хатину ображеним мурахам.
Час робив срібні кола
і кидав їх у наше волосся,
а ми літали з метеликами в животі.

Є очі, заради яких варто жити,
є щось у тих очах,
від чого можна померти.

Танго на нерівній поверхні,
про кого вночі тихо мені шепочеш?

Переклад із македонської Анни Багряної