дуне вітер
і серцем украй
я знайду де Морава впадає в Дунай
щоб нестись
виграючи то брижма то вздовж
огинаючи Девін що вгору пішов
(де він Девін)
найпотужніше
рвучись навчас у віки

Чорне море утримає русло ріки
між цямринами щільними всіх берегів
очищаючи сіллю і сушачи гнів
у шарах поглибинних між інших шарів
рік рокІв
і тиші навспів
де вже текст непрозорий

де він Девін у горах

дЕ руїни
скручених століть
перемог поразок росту вгору
де наміт

розбитий на віки

серце не впіймає жоден ворог

бо нема мовчання й на вітрах
їм не взяти душу неозору
де мій девін
де одвічний шлях
вгору
(ГалинаМирослава)