і рватиме осінь
стежками злісілими в біг
задихане небо
на край витискатиме літо
навщем
на розв'язках
туманами вкритих доріг
у кільця з'єдинених
сльози ковтатиме вітер
у темрявах тіл
вигоратимуть свічі надій
щопририванням розбігів
знетямним блуканням
ноти над станом
зависнуть
без жодних шнурів
навзвук у вирій звивачи
навсік мовчанню