Дихає зірка, пульсує. Обабіч
Стріхи всміхаються ґонтами, сіном,
де й черепицями.
В яслах віч-на-віч,
Скарб найдорожчий – Божа дитина.

Світ зацентровано в тиші хвилини,
Світ обезмежнено до повноти.
Крильцями ангел тріпоче. Дитині
Солодко й тепло поміж доброти.

Пахне надією, ранком – розрада,
Всесвіт брунькується тут, на землі,
Ніжить дитятко, що дасть всьому раду,
Тільки не зможе людській глухоті.

Сіно і пахне, й лоскоче, пелени
Хочеться скинути як вантажі.
Той, хто не знає кордонів, і певен,
Син він Господній, світиться в сні.

– Мамо, співайте, співайте колядки,
Мамо, радійте, я з вами, я тут,
Свічі запалюйте, а не лампадки,
Простору хочу, поки живу.

ГалинаМирослава